Опитувальник професійних переваг

Методика «Диференційно - діагностичний опитувальник» (ДАО)

Методика призначена для відбору (вироблення профорієнтаційних рекомендацій учням) на різні типи професій відповідно до класифікації типів професій Е.А. Климова. Дану методику можна використовувати при профорієнтації підлітків і дорослих.

Соціальні мережі і діти

Соціальні мережі і діти

Робота з обдарованими дітьми

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації роботи з обдарованими дітьми

з української мови і літератури

МЕТА:  виявити і допомогти учневі розвинути інтелектуальні та творчі здібності, природні задатки, створити сприятливі умови для розвитку здібностей, підвищити соціальний статус обдарованої молоді.

Профорієнтаційний практикум для учнів 8-11-х класів

Профорієнтаційний практикум для учнів 8-11-х класів «На шляху до вибору професії»

Цілі і завдання:

• виховання правової культури старшокласників у сфері трудових відносин;

• надання допомоги учням у професійній орієнтації.

Опис практикуму

1. Труднощі професійного самовизначення

Класний керівник: Якщо ти з дитинства мріяв стати лікарем або космонавтом, і дотепер не сумніваєшся в правильності свого вибору - у тебе немає проблем. Що б не говорили мама й бабуся, ти вперто вивчаєш підручники з певних навчальних предметів і добре уявляєш собі, що будеш робити по закінченні школи.

Якщо це так, то ти - щасливчик. Тому що багато хлопців зовсім не уявляють собі, «ким бути» і куди вступати й чи вступати взагалі після закінчення середньої школи.

Добре, коли проблема вибору професії турбує - це означає твою соціальну й психологічну зрілість. Гірше, якщо тобі поки однаково: мама за ручку відведе в юридичний інститут (тому що тобі «подобається» історія), а потім виявиться, що ти терпіти не можеш перебирати нудотні папірці й спілкуватися з людьми.

Труднощі професійного самовизначення виникають зазвичай у двох категорій хлопців. Перші поки не знайшли в цьому житті нічого цікавого. Так склалося, що вчителі не зуміли створити у них любов до яких-небудь предметів, а таланти поки що зариті в землю. Такі хлоп'ята можуть добре вчитися, але вони нічим не захоплюються, життя їх досить нудне або просто монотонне. Ось і не можуть визначитися, чим хотілося б займатися, тому що з того, що оточує їх в світі, ніщо особливо не приваблює. Та й із чого вибирати? Як правило, вони не знають, ким працює їх тато, хто такий іхтіолог - і взагалі мало орієнтуються у світі професій. Друга категорія хлопців дуже активні і в навчанні, і в різних інших видах діяльності. Їм цікаво все, вони відвідують одночасно три гуртки, п'ять факультативів і десять спортивних секцій. Більш того, у них все виходить. Як говориться, якщо людина талановита - вона талановита у всьому. За що не візьметься ця чудо-дитина - у всьому домагається успіху. Однак він теж не може визначити, що подобається їй більше, з чим вона хотіла б пов'язати своє життя.

Як же розібратися в собі? Е. Рихльовська стверджує, що при виборі професії дуже важлива відповідність між психологічними особливостями людини і характеристиками професії. Професія повинна бути цікавою. Якщо тобі подобаються тварини, рослини, то тобі буде цікаво у своїй професійній діяльності зіштовхуватися з об'єктами живої природи. Якщо ти любиш техніку - інтерес до неї буде підтримувати тебе в діяльності інженера-конструктора або фізика-теоретика.

Будь-яка професія вимагає, щоб у людини були присутні так звані «професійно важливі якості» - наприклад, для коректора важлива увага, для художника - образне мислення і т. д. Тому, вибираючи певну професію, важливо усвідомити, є чи в тебе здібності, що відповідають професійно важливим якостям.

Нарешті, тип реалізованої професійної діяльності повинен збігатися із твоїм особистісним, характерологическим типом. Скажімо, якщо ти товариський - тобі більше підійдуть професії, пов'язані із численними контактами, а якщо емоційно нестійкий - не зможеш виконувати рутинні види діяльності, що вимагають концентрації протягом тривалого часу.

Твій характер поки тільки формується, тому не треба наклеювати собі ярлик і відмовлятися від професії артиста тільки тому, що ти нібито сором'язливий. Борися, працюй над собою, пізнавай себе. І пам'ятай, що психічні властивості людини (будь то здібності, інтереси або риси характеру) - винятково гнучкі, що змінюються якості. Відомо чимало випадків, коли людині, яка не має здібностей до музики, але жагуче бажає нею займатися, вдавалося розвити музичний слух. Головне - інтерес; запам'ятай: здібності формуються в діяльності. Звикай працювати, трудитися. Багато хлопці думають, що люблять якийсь навчальний предмет, а насправді їм дуже подобається вчитель. Крім того, важко зрозуміти, чи сподобається тобі психологія або та ж економіка - адже ти в школі не вивчав нічого подібного... Для того щоб не помилитися, треба розширювати свій кругозір стосовно світу професій. Задавай дорослим людям питання про їхню професійну діяльність - як правило, люди із задоволенням розповідають про свою роботу і про студентські роки. Тоді ти зможеш усвідомлено вирішити, чи цікава тобі дана область, чи все, що ти знаєш про спеціальність - це її назва...

Отже, розібравшись у своїх здібностях, інтересах і особистісних рисах, ти приступаєш до вибору вже не професії, а вузу, УНПО або УСПО. З'ясуй, які спеціальності й спеціалізації відповідають виду діяльності, що цікавить тебе. Ухвалення рішення повинне ґрунтуватися на багатьох факторах уже не психологічного характеру: репутація внз (УНПО або УСПО) і конкурс, думка друзів, батьків, вартість навчання. Не полінуйся й випиши на листочку плюси і мінуси кожного з варіантів. Проаналізуй дані разом із друзями й родичами. І завжди пам'ятай: остаточний вибір тільки за тобою - вибираючи професію, ти вибираєш долю.

Завдання

Продовж або аргументовано опровергни перераховані рекомендації.

2. Як вибрати професію?

Які фактори обумовлюють вибір тієї або іншої професії? На практиці виявляється, що схильності враховуються в останню чергу, а от думка батьків чинить величезний вплив.

Співробітники Кемеровського обласного центру професійної орієнтації молоді та психологічної підтримки населення пропонують поміркувати над наступними факторами вибору професії (за Е.А. Клімову):

1. Позиція старших членів сім'ї. Є старші, які несуть пряму відповідальність за те, як складається твоє життя. Ця турбота поширюється й на питання про твою майбутню професію.

2. Позиція товаришів, подруг. Дружні зв'язки у твоєму віці вже дуже міцні і можуть сильно впливати на вибір професії. Можна дати тільки загальну пораду: правильним буде рішення, яке відповідає твоїм інтересам і збігається з інтересами суспільства, у якому ти живеш.

3. Позиція вчителів, шкільних педагогів (класного керівника). Спостерігаючи за поведінкою, учбовою і позаучбовою діяльністю учнів, досвідчений педагог знає багато такого про тебе, що приховано від непрофесійних очей і навіть від тебе.

4. Особисті професійні плани. Під планом у цьому випадку маються на увазі твої уявлення про етапи освоєння професії.

5. Здібності. Про своєрідність своїх здібностей треба судити не тільки по успіхах у навчанні, але і за досягненнями в найрізноманітніших видах діяльності.

6. Рівень домагань на суспільне визнання. Плануючи свій трудовий шлях, дуже важливо подбати про реалістичність своїх домагань.

7. Інформованість. Важливо подбати про те, щоб здобуваються тобою відомості про ту або іншу професію не виявилися спотвореними, неповними, односторонніми.

8. Схильності. Схильності проявляються в улюблених заняттях, на які витрачається більша частина вільного часу. Це-інтереси, підкріплені певними здібностями.

Завдання

Продовж список або аргументовано опровергни перераховані фактори вибору професії.

3. Сім кроків до зваженого рішення

Співробітники Кемеровського обласного центру професійної орієнтації молоді та психологічної підтримки населення пропонують кожному випускнику зробити наступні кроки до зваженого прийняття рішення перед вибором майбутньої професії:

1. Скласти список підходящих професій. Складіть список професій, які вам подобаються, цікаві, підходять.

2. Скласти перелік вимог до обраної професії. Складіть список своїх вимог:

- обрана професія і майбутній рід занять;

- обрана професія і життєві цінності;

- обрана професія і життєві цілі;

- обрана професія і мої сьогоднішні гарячі проблеми;

- обрана професія і реальне працевлаштування за фахом;

- бажаний рівень професійної підготовки;

- обрана професія і мої схильності й здібності;

- бажані зміст, характер й умови роботи.

3. Визначити значущість кожної вимоги. Визначите, наскільки всі перераховані вимоги значущі. Може бути, є менш важливі вимоги, які, за великим рахунком, можна і не враховувати.

4. Оцінити свою відповідність вимогам кожної з підходящих професій. Крім тих вимог, які є у вас до професії, існують і вимоги самої професії. Проаналізуйте, чи розвинені у вас професійні якості, чи відповідають ваші інтелектуальні здібності, психологічні особливості, стан здоров'я вимогам професії.

5. Підрахувати і проаналізувати результати. Проаналізуйте, яка професія із усього списку більше інших підходить вам по всіх пунктах.

6. Перевірити результати. Щоб переконатися в правильності ваших роздумів, обговорите своє рішення з друзями, батьками, вчителями, психологом, профконсультантом.

7. Визначити основні практичні кроки до успіху. Отже, ви прийняли рішення, тепер важливо визначити, у якому навчальному закладі ви зможете одержати професійну освіту, як розвивати в собі професійно важливі якості, як можна отримати практичний досвід роботи з даної спеціальності, як підвищити свою конкурентоспроможність на ринку праці.

Завдання

Продовж список кроків прийняття рішення або аргументовано опровергни перераховані.

Ігри на виявлення лідерів

Одним із завдань педагога, вихователя, класного керівника є виявлення лідерів в колективі. Можна виявити лідера з допомогою тестів, а можна з допомогою ігор.

В кожній групі, коли вона сформована, з'являється такий тип людей, які можуть впливати на настрій групи, стосунки всередині групи, на психологічний клімат. Ці люди - лідери. Дуже важливо зрозуміти, хто буде лідером у Вашому загоні. Від того, яким буде цей лідер, багато в чому залежить, яким буде і весь загін.

Тарас Григорович Шевченко - України син

ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО - УКРАЇНИ СИН

Тема: Тарас Григорович Шевченко – України син.

Мета:глибше ознайомити з життям і творчістю великого українського поета Т. Г. Шевченка; розвивати пам’ять, увагу, мислення, мовлення, спостережливість; виховувати любов до національного колориту, інтерес до творчості поета.

Обладнання: відео, ноутбук, карта подорожі, портрети поета, аудіозаписи українськихпісень, кросворд.

Робоче місце школяра

З настанням навчального року школяр отримує великі навантаження на організм. Особливо страждають хребет і очі. У школі на уроках за поставою стежать педагоги, а вибір правильного, грамотно влаштованого місця для занять вдома - виключно на совісті батьків.

Почнемо з того, як дитина сидить, коли робить домашнє завдання. Найчастіше - в напівтемряві, за обіднім або письмовим столом, розрахованим на дорослого, і на «дорослому» стільці. Стільниця при цьому перебуває на рівні підборіддя, плечі - вище вух, при цьому в поперековому відділі формується кіфоз (викривлення хребта опуклістю назад). Або дитина сидить боком на краєчку стільця, формуючи собі класичний сколіоз (бічне викривлення хребта). Або тримає книгу на колінах ... Для того щоб вірно облаштувати робоче місце дитини, потрібно знати декілька правил, які допоможуть уникнути безлічі проблем з його здоров'ям - наприклад, з опорно-руховим апаратом, зором.

«Корисне» освітлення. Стіл не можна ставити напроти вікна, - розповідає врачофтальмолог дитячої поліклініки Комсомольського району Світлана Жукова. - Усім відомо, що світло має падати тільки зліва. Можна розташувати джерело світла зліва і ззаду, але ні в якому разі справа - тоді на столі буде повне затемнення. Стіл, що стоїть навпроти вікна, - теж не краще рішення: промені сонця відбиваються від його поверхні, через що очі втомлюються. Якщо іншого варіанту немає, то від вікна стіл повинен стояти на відстані не менше 15 сантиметрів, ідеально - за півметра.

Для того, хто працює за столом, оптимальним джерелом освітлення є настільна лампа з абажуром конусоподібної форми на гнеться ніжці. У разі необхідності можна змінювати напрямок світла, уникаючи засліплення очей.

Якщо дитина носить окуляри, для роботи за компю’тером йому потрібні особливі окуляри з індивідуально підібраним фокусною відстанню. Лампа не повинна бути галогеновою, вона занадто яскрава. При висвітленні такої лампою очі швидко втомлюються. Якщо дитина робить уроки ввечері, однією настільної лампи мало. Не повинно бути різкого перепаду освітлення, тому включайте одночасно і верхнє світло, і настільну лампу, яка повинна знаходитися ліворуч. Потужність лампи рекомендується в межах від 60 до 80 ват. При її покупці загляньте в посвідчення гігієнічної реєстрації (а не тільки в сертифікат), де вказана область застосування. Може, сподобався вам освітлювальний прилад призначений, наприклад, для оптичних робіт.

А комп'ютер куди?

Комп’ютер не повинен стояти на письмовому столі школяра. На ньому, як правило, недостатньо місця для комп’ютера. Отже, відстань від монітора до очей дитини менше рекомендованих 50-70 сантиметрів. Навряд чи знайдеться багато сімей, які зможуть розмістити в дитячій кімнаті відразу два столи, тому як компроміс можна вибрати стіл зі стільницею, розташованої кутом. Тоді монітор займе кут стола і буде перебувати на відстані витягнутої руки. До того ж вистачить місця, де можна писати і малювати.

ДО РЕЧІ. Школярі молодших класів не повинні перебувати за комп’ютером більше 40-45 хвилин в день. А першокласники-шестирічки можуть освоювати комп’ютер всього 15 хвилин в день в другій половині дня.

Меблі повинні бути відповідними!

Основний критерій у виборі меблів для школяра - їх відповідність зросту дитини.

Стільці повинні забезпечувати підтримку спини і одночасно бути зручними.

Ідеальний стілець - той, що допускає регулювання висоти, а також положення спинки і підлокітників. Підлокітники важливі тим, що зменшують навантаження на хребет.

Вибираючи стілець, стежте за тим, щоб він був досить глибоким. Оббивний матеріал повинен виключати ковзання і бути повітропроникним. Слідкуйте за тим, щоб нахил спинки по відношенню до сидіння становив близько 105-1100.

Правильно підібрана висота робочої площини стола повинна бути на рівні висоти передпліччя, зігнутого в ліктьовому суглобі в положенні сидячи.

НА ЗАМІТКУ. Дитина сідає за стіл і ставить руку на лікоть, пальцями намагаючись дотягтися до скроні. Вдалося це зробити без напруги - значить все добре. Якщо пальці виявилися вище скроні або не дістають до нього, значить стіл високий або низький.

Відстань від очей до робочої поверхні при письмі або читанні має складати 35-40 сантиметрів. При роботі з комп’ютером воно повинно бути трохи більше: 45-48 сантиметрів. Оптимальний кут зору по відношенню до робочої поверхні - 50-600. Щоб при роботі з комп'ютером не провисала рука, можливе використання пристосування у вигляді подушечки, закріпленої на підлокітнику крісла.

Молодшого школяра дуже важливо привчити до правильної посадки, тоді у вас не буде проблем в більш старшому віці. Правильна посадка - це, перш за все, пряма спина. Потрібно, щоб дитина повністю сиділа на стільці, а не тулилася на самому краю. Ноги повинні спиратися на підлогу. Сидіти потрібно близько до столу, так як далека посадка викликає викривлення хребта. Монітор комп’ютера повинен знаходитися навпроти дитини, а не збоку.

За матеріалами: https://sites.google.com